Я знала свої посади з дитинства, — начальниця районної служби з надзвичайних ситуацій

Світлана Мірошкіна — начальниця районної служби з надзвичайних ситуацій

Світлана Мірошкіна — начальниця районної служби з надзвичайних ситуацій / section.in.ua

На шляху до начальниці Турківського районного сектору Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області Світлана Мірошкіна змінила не одну посаду. Будучи юристкою за освітою, вона працювала і у відділі техногенної безпеки обласного управління, очолювала відділ контролю застосування санкцій та аналітичної роботи, була заступницею начальника пожежно-рятувальної служби тощо. У планах — очолити Державну службу з надзвичайних ситуацій України.

В інтерв’ю «Секції» Світлана розповіла про ставлення до жінки на керівних посадах у ДСНС, а також про зміни, які хотіла би запровадити.

Перша у районі

Світлана Мірошкіна — корінна львів’янка. Але з 2015 року вона п’ять днів на тиждень проводить у місті Турка Львівської області, адже саме там знаходиться її робоче місце. Вже третій рік Світлана керує Турківським районним сектором ГУ ДСНС України у Львівській області. Вона стала першою жінкою, яка очолила район у цій сфері.

Я по натурі дуже смілива людина, тому мені не було страшно йти на таку посаду, — каже Світлана та пригадує, з чого все почалося.

Народилася у сім’ї, де батько працював у ДСНС. Помер він рано, тож Світлана вирішила, що було би добре продовжити його справу.

Закінчила Харківський університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» і повернулася до Львова — працювати юристкою у Головному управлінні ДСНС.

Потім мені захотілося змін. І після декретної відпустки я перейшла у відділ державного пожежного нагляду, де працювала у наглядовому блоці років 14, — каже Світлана. — Я пройшла від простої провідної фахівчині відділу до начальниці сектору з пожежного нагляду, була заступницею начальника пожежно-рятувальної служби у Пустомитівському та Жовківському районах.

У той час в її обов’язки входило запобігання виникненню пожеж, загибелі, травмуванню людей, перевірка об’єктів, проведення навчань з місцевим населенням тощо. За словами Світлани, ця робота не залишилася непоміченою і тому, коли з’явилася вакансія у Турці, місце запропонували саме їй.

Здобутки попри супротив

Про здобутки на новому місці Світлана говорить з гордістю

Про здобутки на новому місці Світлана говорить з гордістю / section.in.ua

Свої перші дні на новому робочому місці Світлана згадує з жахом. Причина тому — безлад у районному секторі.

Я побачила бездіяльність людей, які нічого не робили роками. Побачила небажання жити краще, але… поставила собі мету, завдання і почала працювати. Починали з елементарного — прибирання території. А згодом дійшли і до міжнародної співпраці, — підкреслює жінка.

Про здобутки на новому місці Світлана говорить з гордістю: і нову пожежну машину придбали, і місцеву пожежну команду відкрили, здобули перемоги на змаганнях з пожежно-прикладного спорту, налагодили співпрацю з бізнесом і депутатами та ін.

Зараз посилено працюю над тим, щоби очолюваний мною підрозділ став лідером по всіх напрямках. І все сьогодні до того йде, — впевнена посадовиця.

Супротив, за її словами, теж є. Але тих, хто хоче працювати для змін на краще, більше.

Попри бойовий настрій, Світлана зауважує, що у сфері її роботи не обходиться без дискримінаційних моментів. Дотепер чимало співробітників з подивом сприймають жінку на такій посаді. Хоча, каже, зараз проблем зі стереотипним ставленням все ж менше. Ситуація була куди гірша у 2006 році, коли Світлана працювала заступницею керівника підрозділу у Пустомитівському районі.

Тоді колеги не були впевнені, що у мене вийде. Жінка, яка йде з теплого кабінету працювати в район та ще і керувати такою потужною інспекцією в області… При тому, що Пустомитівський район розкинутий і там багато пожеж. Словом, сумнівів було чимало, — зазначає начальниця.

У підсумку, зауважує вона, з роботою впоралася добре, тож і частина сумнівів відпала. Але доводити свій професіоналізм доводиться і тепер.

Жінкою-керівником дуже важко бути. Бо перешкоджають у роботі. Будуть підставляти, вишукувати неприємні моменти. Але якщо я не зроблю, то хто?

Робочі будні

Світлана каже, що зараз доволі складно бути далеко від дому, оскільки окрім роботи у неї є четверо дітей, двоє з яких — школярі

Світлана каже, що зараз доволі складно бути далеко від дому, оскільки окрім роботи у неї є четверо дітей, двоє з яких — школярі / section.in.ua

Наразі Світлана переконана, що для неї немає нічого неможливого: бачить ціль — не бачить перешкод. Утім і додає, що для того, аби щось мати, треба добре працювати. Жінка характеризує себе як трудоголіка.

  • Найбільше в житті я не люблю прибирати, бо прибираю дуже якісно. Якщо щось роботу, то якісно, або не робити взагалі, — підкреслює вона. — У мене немає нормованого робочого дня як в інших. Буває в 7-й ранку приходжу і до 22-ї працюю. Мова про 8-годинний робочий день не йде.

До цього варто додати також життя на орендованій квартирі у Турці та переїзди до Львова кожних вихідних. Але, каже Світлана, зараз доволі складно бути далеко від дому, оскільки окрім роботи у неї є четверо дітей, двоє з яких — школярі.

Зараз я розриваюся між своєю роботою і дітьми. Коли їм була потрібна мама, вона думала про державу. І це мені не подобається. Але у мене розумний чоловік, який підтримує, бере частину обов’язків на себе, — додає вона.

«Поганий той лейтенант, який не мріє стати генералом»

Треба змінювати систему і змінюватися самим, — підсумовує Світлана

Треба змінювати систему і змінюватися самим, — підсумовує Світлана / section.in.ua

Планів у начальниці районного сектору ГУ ДСНС немало. Головний наразі — очолити українську службу з надзвичайних ситуацій.

Поганий той лейтенант, який не мріє стати генералом, — з посмішкою зауважує Світлана Мірошкіна.

Аби не бути голослівною, жінка вже і програму змін має. У ній, з-поміж іншого, відхід від радянських підходів, реформа цивільного захисту, пожежного нагляду і безпеки, збільшення перевірок та посилання відповідальності за порушення.

Треба змінювати систему і змінюватися самим. У мене є багато планів і я їх обов’язково реалізую. Я вірю, що ставлення до жінок на керівних посадах зміниться, адже… жінка відповідальна. Вона не може не виконати свою роботу, — підсумовує Світлана.

Це одне з інтерв’ю серії «Вона може» у рамках проекту «Показові історії успіху жінок Львова і області».

Матеріал створений за підтримки МБФ «Український жіночий фонд». Інформація, яку представлено в матеріалі, не завжди відображає погляди Українського жіночого фонду.

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: