Заснувати бізнес-інкубатор і піти у громадський сектор. Історія активістки Любові Максимович

Любов Максимович — громадська діячка, голова ГО «Центр Жіночі Перспективи», засновниця соціального підприємства «Рукомисли»

Любов Максимович — громадська діячка, голова ГО «Центр Жіночі Перспективи», засновниця соціального підприємства «Рукомисли» / section.in.ua

Любов Максимович — громадська діячка, яка, свого часу, багато працювала у напрямку підтримки підприємництва та розвитку бізнесу в Україні сьогодні активно займається громадською діяльністю. Сьогодні вона — голова громадської організації «Центр «Жіночі Перспективи», яка заснувала соціальне підприємство «Рукомисли». Жінка каже, що саме вся ця діяльність — це справа її життя.

В інтерв’ю «Секції» Любов розповіла, як їй вдалося заснувати у 1993 році перший бізнес-інкубатор в Україні, спільно з колежанками заснувати жіночу громадську організацію у 90-ті та не втратити запал і сьогодні.

Рух — буденність

Цього року ООН внесла Любов Максимович до переліку дванадцяти творців змін, які працюють задля розширення можливостей жінок в Євразії

Цього року ООН внесла Любов Максимович до переліку дванадцяти творців змін, які працюють задля розширення можливостей жінок в Євразії / section.in.ua

Аби поговорити з Любов’ю Максимович, доводиться відривати її від розмови з депутатом Львівської міськради. Сьогодні на базі соціального підприємства «Рукомисли» відбувається тренінг з основ підприємництва для вчителів географії та економіки. Участь у тренінгу також брали представниці управління освіти міста.

Певно, тут поговорити не вийде, тож давайте поїдемо до іншого офісу — ГО «Жіночі перспективи, — пропонує Любов.

На базі соціального підприємства «Рукомисли» відбувається тренінг для вчителів  географії з основ підприємництва

На базі соціального підприємства «Рукомисли» відбувається тренінг з основ підприємництва для вчителів географії та економіки. Участь у тренінгу також брали представниці управління освіти міста / section.in.ua

Вона швидко збирає речі, сідає за кермо і мчить в інший район міста. Така швидка зміна планів, локації для Любові не дивина, навпаки — це її буденність. У свої 65 років вона підтримує активно розвиток соціального підприємства «Рукомисли», яке виготовляє та реалізує вироби ручної роботи і допомагає жінкам, які опинилися у кризових ситуаціях. Вона є головою і співзасновницею громадської організації «Центр Жіночі перспективи»; сертифікованою тренеркою з питань гендерної політики, головою громадської ради при департаменті економіки Львівської міської ради, дружиною, мамою та бабусею трьох онуків.

Для мене було приємною несподіванкою що цього року ООН внесла мене до переліку дванадцяти творців змін, які працюють задля розширення можливостей жінок в Євразії. Я була щаслива, хоча і роблю все не задля якихось звань, — каже Любов Максимович.

Америка та інновації у підприємництві

Після закінчення Інституту Любов Максимович почала викладати на кафедрі менеджменту економіку зовнішньої економічної діяльності і бізнес-планування

Громадською діяльністю Любов займається вже понад 20 років. До того ж працювала в університеті «Львівська політехніка» на кафедрі автоматизовані системи управління. І вже тоді звернула увагу на гендерний дисбаланс — жінок на керівник посадах у вишах майже не було.

Коли у Львові відкрили Інститут менеджменту, вона вирішила стати його студенткою.

Це було щось нове і не дуже зрозуміле для багатьох, бо все відбувалося за часів Радянського союзу. Слова «менеджмент» і «маркетинг» взагалі не використовувалися. Але я відчувала , що повинна цим займатися. І не було людей, які б мене відмовляли і сказали «ні», хоча ніхто не знав, що це таке, — пригадує Любов.

При Союзі Любов змогла виїхати в Америку на стажування і побачила, як там люди починають бізнес і як їм допомагають

Під час навчання в Інституті менеджменту, ще при Союзі, Любов вперше відвідала Америку, де стажувалася і побачила, як там люди починають бізнес і як активно їм допомагають. У порівнянні з ситуацією у Львові це було щось неймовірне, каже вона, бо тут питання підприємництва все ще лишалося незрозумілим. Жінка повернулася з чіткою ідеєю — допомагати людям відкривати власну справу.

Зрештою я створила перший в Україні бізнес-інкубатор на базі «Політехніки». Тут вчилися і студенти, і викладачі, які потім стажувалися в Америці і які сьогодні знані підприємці. Наприклад, перші студенти з SoftServe (провідна українська ІТ компанія, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг, — авт.ред.) їздили за програмою нашого бізнес-інкубатора, — каже Любов Максимович.

Сьогодні Любов пригадує, що ця діяльність була цікавою, але і складною водночас, оскільки мало хто розумів перспектив. Сьогодні це тренд і дуже популярно.

Чути внутрішній голос

У Штатах Любов вивчала роботу жіночих громадських організацій, професійних Асоціацій жінок тощо

У Штатах Любов вивчала роботу жіночих громадських організацій, професійних Асоціацій жінок тощо / section.in.ua

Вчергове протягом свого наукового стажування у США, вже у 1997 році, Любов звернула увагу на те, як багато жіночих професійних організацій в Америці працюють та захищають права жінок. Було цікаво, чи є щось подібне в Україні. Впроваджуючи нові ініціативи вона не відчувала дискримінації, однак, пригадує, часом впиралася у «скляну стелю».

Навіть коли мова йшла про бізнес-інкубатор. Я розумію, що якби була чоловіком, усі зміни, пропозиції, які вносила я, віталися би активніше, їх би підтримували. А так складалося враження, що люди довкола думали: «Ну, вона ж жінка, нехай побавиться», — зауважує активістка.

У Штатах Любов вивчала роботу жіночих громадських організацій, професійних Асоціацій жінок тощо. В Україні ж тоді діяв хіба Союз українок. Повернувшись додому, каже, зрозуміла, що у нас діяльність жіночих ініціатив «це більше скидається на броунівський рух» (невпорядкований, хаотичний рух частинки під дією нерівномірних ударів молекул речовини з різних сторін в розчинах, — авт.ред.).

Окрім цього саме тоді в Україні був дуже високий рівень безробіття, особливо серед жінок, і щоб якось їм допомогти у 1998 році спільно з ініціативними фахівчинями була створена громадська організація Центр «Жіночі перспективи», де надавали підтримку жінкам, які хочуть починати свій бізнес. Проте, за словами Любові Максимович, стало зрозуміло, що не всі прагнуть і можуть починати свій бізнес, деякі з них просто хочуть знайти роботу, самореалізуватися. Коли стали більше приділяти уваги проблемам, з якими стикалися жінки, то побачили що багато з безробітних опинилися у кризовій ситуації і потребують підтримки.

Любов Максимович усвідомила, що є громадською діячкою за натурою — завжди намагалася і намагається допомогти іншим людям, якщо має компетенцію і можливість

Власне, так її діяльність, яка була направлена виключно на підтримку бізнесу, відійшла на другий план. Хоча, пригадує, мала бажання розпочати власний бізнес та й інвестор був, який хотів вкласти гроші. А ще була можливість лишитися легально працювати закордоном.

Мене люди не розуміли, питали, чому я не лишилася працювати там. А я казала: «Кожна людина повинна вміти чути свій внутрішній голос. Вам має бути комфортно робити те, що велить ваша душа, бо люди, які люблять свою роботу, досягають успіху, — зазначає Любов Максимович.

За словами жінки, вона усвідомила, що є громадською діячкою, що має не байдужу позицію у житті — завжди намагалася і намагається допомогти іншим, якщо має компетенцію і можливість. Припускає, що саме тому і не займається бізнесом. Гроші — це важливо, але не головне у житті. Та й, додає, знає багатьох, які заробили багато коштів, але про них ніхто ніколи не згадує і гроші цих людей вже не дуже гріють.

Початок з нуля

Заснувати бізнес-інкубатор і піти у громадський сектор. Історія активістки Любові Максимович

Виходило так, що Любові доводилося багато у чому бути інноваторкою. Спочатку — вчитися в Інституті менеджменту, потім — впроваджувати нові моделі та структури підтримки підприємництва, сприяти просуванню гендерноі політики та впроваджувати підходи, що базуються на правах людини у діяльність громадських організацій, Сьогодні вона є консультанткою Національного Демократичного Інституту з питань гендерного бюджетування, участі жінок у політиці та жіночого лідерства.

Люди часом ставляться до нововведень із застереженням. Але коли ти бачиш, що все, що ти робиш, актуально і потрібно, розумієш, що це лишень невелика перепона, — впевнена жінка.

Протягом 20-річної діяльності громадська організація «Центр «Жіночі перспективи» стала однією з провідних організацій в Україні, яка захищає права жінок, сприяє впровадженню гендерної політики, економічному розвитку жінок та підтримує організації громадянського суспільства.

Громадська організаціяЛюбові була перша, яка зачепила тему торгівлі людьми

Активістка говорить, що громадська організація проходить різні періоди у своєму становленні. Спочатку з нею не дуже рахуються, потім державні структури починають дивитися як на конкуруючу структуру, далі — сприймають як партнерську організації, а ії фахівців як експертів та експерток.

Часом, коли до нас приходять і кажуть: «Ого, Любов, у вас такий великий офіс… Звісно, так можна працювати!». На що я кажу: «Ви спочатку дізнайтеся, з чого ми починали», — зазначає жінка. — У нас так само спочатку не було нічого, крім бажання зробити світ кращим щоб допомогти людям та ідеї як впровадити. А офіс і команда — все набуте працею.

Секрет бадьорості і гармонії

Любов зізнається: чим більше думає про те, щоби зменшити об’єм роботи, тим більше доля підкидає нової діяльності

Любов зізнається: чим більше думає про те, щоби зменшити об’єм роботи, тим більше доля підкидає нової діяльності / section.in.ua

Мій кожен тиждень не схожий на попередній. Мені постійно доводиться бути у русі. Наприклад, цього тижня я була у справах у Рівному, звідти поїхала до Києва маршруткою, потім — поїздом до Львова. Але при цьому постійно на зв’язку з Центром і не полишаю адміністративної роботи. Зазвичай це все тісно переплітається в робочому тижні: тренінги, зустрічі, засідання, консультації, робота з документами та інше, — розповідає Любов.

Тож роботи вистачає від самого ранку до пізньої ночі. Жінка зізнається: чим більше думає про те, щоби зменшити об’єм роботи, тим більше доля підкидає нової діяльності.

Напевно, я ще не можу сидіти і просто малювати картини, — сміючись додає Любов. — Але вже намагаюся викроювати час, щоби ходити на майстер-класи з малювання. Хоча в майстерні одна з картин стоїть вже три тижні, а я все не доберуся до неї, аби закінчити.

Любов зазначає, що має секрет, який допомагає їй швидко відновлювати сили.

Це в кінці дня посидіти на терасі заміського будиночку з чашкою чаю з родиною та друзями.

Любов зазначає, що має секрет, який допомагає їй швидко відновлювати сили. Це чашка чаю у заміському будинку і розмова чи то з чоловіком, чи з сусідами

Любов зазначає, що має секрет, який допомагає їй швидко відновлювати сили / section.in.ua

Вихідні ж вона намагається повністю присвячувати онукам, яких троє. Каже, хотіла би більше часу проводити з ними, бо вони дуже швидко ростуть.

Встановлення ж стосунків всередині родини — це теж довготривалий процес. Я вдячна своєму чоловікові, що він розуміє мою роботу, допомагає вдома, не дивлячись на те, що теж надзвичайно зайнятий, — каже Любов.

За її словами, чоловік подекуди говорить, що треба вже призупинитися, але і сам розуміє, що на сьогодні це ще нереально. За словами активістки, поки вона має сили, бажання й енергію, може провести захід та надихнути жінок бути більш ініціативними, вірити в свої сили та займати активнішу позицію у громаді, щоб життя довкола ставало кращим і заможнішим. Головне, наголошує вона, бачити, що у людей після зустрічі «світяться очі» — «це дуже багато важить».

Це одне з інтерв’ю серії «Вона може» у рамках проекту «Показові історії успіху жінок Львова і області».

Матеріал створений за підтримки МБФ «Український жіночий фонд». Інформація, яку представлено в матеріалі, не завжди відображає погляди Українського жіночого фонду.

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: