Великий спорт у 15. Історія успіху львівської гімнастики Христини Пограничної

Христина Погранична — срібна чемпіонка з художньої гімнастики на ІІІ-х літніх Юнацьких Олімпійських іграх, абсолютна переможниця Всесвітньої Гімназіади у Марокко, двічі — чемпіонка України

Христина Погранична — срібна чемпіонка з художньої гімнастики на ІІІ-х літніх Юнацьких Олімпійських іграх, абсолютна переможниця Всесвітньої Гімназіади у Марокко, тричі — чемпіонка України / section.in.ua

Христині Пограничній — 15. Утім вона вже успішна гімнастка. За час роботи у цьому виді спорту львів’янка встигла стати срібною чемпіонкою з художньої гімнастики на ІІІ-х літніх Юнацьких Олімпійських іграх, абсолютною переможницею Всесвітньої Гімназіади у Марокко, тричі — чемпіонкою України тощо. У травні цього року її визнали найкращою спортсменкою Львівщини, а торік — дали звання «Львів’янка року».

В інтерв’ю чемпіонка розповіла, як готується до змагань, про що мріє та які країни їй подобаються найбільше.

Від хобі до справи життя

Христина тренується по 5-7 годин на день

Христина тренується по 5-7 годин на день / Матвій Пограничний

Історія Христини як гімнастки почалася десять років тому. Тоді дівчинку вперше привели до залу спортивного клубу «Ніка» у Львові. Сама спортсменка каже, що не планувала ставати професійною гімнасткою. Просто, як і будь-яка дитина, хотіла чимось займатися у вільний час. Тоді вона також ходила на бальні танці, але оскільки ці тренування співпадали з гімнастикою, все ж обрала її.

Не пам’ятаю, щоби робила якісь особливі успіхи одразу, — зазначає Христина. — Тренувалася, як і всі спочатку. Мені здається, що у 5 років важко зрозуміти, чи досягне дитина успіхів.

У перші роки вона присвячувала тренуваннями всього 45 хвилин на день. Серйозніші почалися зі здобуттям нагород. А тепер Христина тренується по 5-7 годин на день. Поєднує це з навчанням у школі.

Це у випадку, якщо немає змагань. Якщо ж я готуюся до них, тоді школу доводиться пропускати і приділяти ще більше часу роботі у залі: тренування, перерва на обід, і знову тренування, — говорить спортсменка.

Христина з тренеркою (Іриною Рудою, — авт.ред.) багато часу проводять разом, вона добре розуміє сгімнастку і може підтримати у складні моменти

Христина з тренеркою Іриною Рудою багато часу проводять разом, вона добре розуміє гімнастку і може підтримати у складні моменти / section.in.ua

За час кар’єри Христина здобула не один десяток медалей кубків, тому каже, що точну кількість навряд чи назве. Попри це вона не припиняє займатися улюбленою справою, хоча і пригадує, що був такий момент, коли не знала, чи варто далі продовжувати. Тоді вона виборола перемогу на Чемпіонаті України, у 2015, і не розуміла, що робити далі. Не було конкретної мотивації. Але тут допомогла тренерка Ірина Руда, яка проговорила з нею перспективи і можливості перемоги у майбутніх змаганнях.

Ми з нею (Іриною Рудою, — авт.ред.) дуже багато спілкуємося і багато часу проводимо разом, тож вона добре мене розуміє і може підтримати у складні моменти. Це дуже допомагає, — зазначає Христина.

Також, пригадує львів’янка, був момент, коли вона взагалі відмовлялася йти в зал через те, що втомилася. Тоді, зі слів Христини, трохи натиснули батьки і вона продовжила займатися. Сьогодні дівчина висловлює мамі й татові слова подяки за це.

Якби мене не переконали продовжити, не було би тих досягнень, поїздок закордон, — констатує вона.

Спорт і дозвілля

З родиною виходить проводити не всі вихідні і свята. Особливо, каже спортсменка, скучить за своєю молодшою сестрою

З родиною виходить проводити не всі вихідні і свята. Особливо, каже спортсменка, скучить за своєю молодшою сестрою / section.in.ua

Вільного часу Христина майже не має. Тому звичні для багатьох підлітків щоденні балачки у соцмережах, по телефону або ж просто походи у кіно — це не про неї. Щоправда сама дівчинка впевнена: іншого життя вона не бажає.

Навіщо? У кожного є свої побажання, хобі, захоплення. Мені подобається гімнастика, я люблю перемагати, подорожувати. Без спорту багатьох речей не було би в моєму житті. З однолітками я часто спілкуюся у залі — вони такі ж спортсменки, як і я. Цього вистачає, — наголошує Христина.

З родиною теж виходить проводити не всі вихідні і свята. Особливо, каже спортсменка, скучить за своєю молодшою сестрою. Втім, коли випадає вільний день, намагається повністю присвятити його сім’ї, наприклад, піти на прогулянку всім разом.

Спочатку, коли була менша, я дуже сумувала за родиною. Але згодом зрозуміла, що мама не може постійно бути поруч, треба вчитися бути самостійною. Це питання дисципліни, — пояснює Христина.

Один з улюблених моментів поїздок на змагання — це подорожі закордон. Вона каже, що майже завжди випадає нагода погуляти новими містами. У свої 15 Христина встигла побувати вже у понад 20 країнах світу. Поки що їй найбільше до вподоби Об’єднанні Арабські Емірати з їх архітектурою.

Це дуже крутий досвід: побачити інших людей, інші культури. Далеко не кожна дівчинка мого віку може собі таке дозволити, — каже Христина.

Складний спорт

За словами Христини, у спорті окрім фізичних тренувань, потрібно вміти також тримати себе в руках у психологічному плані

За словами Христини, у спорті окрім фізичних тренувань, потрібно вміти також тримати себе в руках у психологічному плані / Матвій Пограничний

Попри розповсюджену думку, ніби художня гімнастика — легкий спорт, а тому ним і займаються дівчата, Христина зауважує, що це не так. Викладатися як на тренуваннях, так і на змаганнях тут треба не гірше, ніж у боксі чи футболі. Просто вправи інші й акценти.

У гімнасток так само бувають травми, які можуть завадити виступу або взагалі стати загрозою для продовження кар’єри, — зазначає вона. — У мене, на щастя, настільки серйозних травм не було.

Щоправда перед Юнацькими Олімпійськими іграми довелося сильно похвилюватися. За два дня до них спортсменка травмувалася. Сьогодні, каже, розуміє, що причина була у тому, що вона не розім’ялася як треба, крім того, наперередодні перехворіла на застуду.

Але нічого. Вибору не було. Питання, чи брати участь в іграх, чи ні не стояло. Я знала, що вийду на килим. Тренерка допомогла мені психологічно впоратися з цим стресом, тож у підсумку все пройшло добре, — пригадує дівчина.

За словами Христини, у спорті окрім фізичних тренувань, потрібно вміти також тримати себе в руках у психологічному плані. Не губитися, якщо під час виступу щось не вдалося, не розклеюватися, якщо маєш поганий настрій абощо, оскільки все це у підсумку впливає на фінальний результат.

Майбутнє

Як один із варіантів розвитку свого майбутнього, спортсменка називає вступ до медичного університету

Як один із варіантів розвитку свого майбутнього, спортсменка називає вступ до медичного університету / section.in.ua

Про майбутнє Христина говорить дещо обережно. Дівчина розуміє, що виступати на килимі все життя не буде, зрештою, гімнастки часто закінчують кар’єру у молодому віці. Але і кидати цю справу наразі не збирається.

Зараз у мене є мета — перемога на Олімпійських іграх. Йти до неї мені позволяє і вік, і здоров’я, і фізична підготовка. Тому поки що працюю над цим, — зазначає вона.

Як один із варіантів розвитку свого майбутнього, спортсменка називає вступ до медичного університету. І мама, і тренерка Христини мають медичну освіту, тож дівчина розуміє, що це корисно і перспективно.

Очевидно, що освіта потрібна у будь-якому випадку. Вона не може бути зайвою. Просто, думаю, ближче до часу вступу я краще розумітиму, що мені потрібно, а наразі зосереджуся на розвитку у спорті.

Дівчина розуміє, що виступати на килимі все життя не буде, але і кидати цю справу наразі не збирається

Дівчина розуміє, що виступати на килимі все життя не буде, але і кидати цю справу наразі не збирається / section.in.ua

Це одне з інтерв’ю серії «Вона може» у рамках проекту «Показові історії успіху жінок Львова і області».

Матеріал створений за підтримки МБФ «Український жіночий фонд». Інформація, яку представлено в матеріалі, не завжди відображає погляди Українського жіночого фонду.

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: