Чим може займатися жінка, а чим ні: думки успішних львів’янок
Всі люди можуть зробити все, що вони хочуть. Дівчата і жінки — не виняток. Головне — вірити в себе, не здаватися, не боятися ризикувати, а інколи просто йти на пролом. Труднощі нас загартовують, тому не треба їх боятися, — впевнена Ольга Гончар, директорка Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору».
Натомість співзасновниця компанії Dodo Socks Марта Турецька зазначила, що взагалі не знає, як відповідати на таке питання, адже воно дивне для неї.
Я не розумію, як жінка може бути обмежена у своїх правах і можливості чимось займатися. Може моментами вона навіть спритніша і креативніше, може знайти вихід з якоїсь проблеми. Якщо в когось є якісь упередження, то це проблема конкретної людини. Абсолютно ніяких обмежень нема! Працюйте, будьте креативними і шукайте себе, — радить вона.
А от власниця ветеринарного кабінету Марія Костів зауважує, що треба любити те, чим ти займаєшся. На її думку треба молитися і підказка прийде сама собою. Деколи просто треба опинитися в той час і в тому місці, не боятися і йти вперед, каже вона.
Проблемні аспекти
До висвітлення цієї теми представники ГО звернулися не просто так. Як відомо, заборону доступу жінок до 450 професій (серед яких газозварювальниця, машиністка тощо) скасували тільки у 2017 році.
Крім того, відповідно до даних Державної служби статистики, жінки отримують на 36,5% меншу зарплатню, ніж чоловіки при рівних посадах та навичках. За іншими дослідженнями, цей розрив ще більший: так, в бізнес секторі в 2015 році він становив 41%, причому на позиціях топ-менеджера, старшого спеціаліста чи керівника групи жінки отримують лише 58% від зарплати чоловіка.
У середньому рівень зайнятості жінок на українському ринку праці майже на 10 % менший, ніж чоловіків. На жаль, ситуація має сталу тенденцію до погіршення. Статистичні дані 2008–2009 років і так само нинішні свідчать, що жінки першими потрапляють під удар фінансово-економічної кризи. Сучасна криза вдарила не тільки по галузях, де працюють переважно чоловіки — добувна промисловість і будівництво, а й по сектору послуг — фінансовій і страховій сферах, по освіті, охороні здоров’я, науковій діяльності, — зазначає докторка економічних наук Любов Жарова.
Також фактором, який змусив звернутися до цієї теми, була релігійність регіону та його тяжіння до т.зв. традиційної сім’ї, в якій жінка виступає перш за все берегинею домашньго вогнища і нерідко через це не намагається реалізувати себе деінде.
Матеріал створений за підтримки МБФ «Український жіночий фонд». Інформація, яку представлено в матеріалі, не завжди відображає погляди Українського жіночого фонду.
