Як хочуть змінити музей «Територія Терору» у Львові

Львівські архітектори та урбаністи напрацювали попередні ідеї зміни вигляду ландшафту музею «Територія Терору». У планах: громадський простір, зона рефлексії, додаткова будівля та нова зупинка.
Львівські архітектори та урбаністи напрацювали попередні ідеї зміни вигляду ландшафту музею «Територія Терору»

Львівські архітектори та урбаністи напрацювали попередні ідеї зміни вигляду ландшафту музею «Територія Терору» / territoryterror.org.ua

8 вересня у музеї «Територія Терору» відбувся воркшоп щодо облаштування ландшафту його території. Серед учасників були: Андрій Лесюк і Христина Пундак (Guess Line Architects, переможці конкурсу простору Пам‘яті Небесної Сотні у Львові), Олександр Шутюк та Олександра Сладкова (ЛКП «Інститут просторового розвитку»). Відправні точки та завдання до перетворень від музею надали директорка Ольга Гончар та архітектор, автор проекту музею Остап Гром («Архітектурне бюро Громів»).

Чому захотіли змінити територію

Проблемними у музеї є питання відсутності місць відпочинку перед ним та на його території, відсутність тіні та наявність неприкритих дисонуючих об‘єктів навколо музею (будівлі, реклама, вивіски, всохлі дерева). Також важливо, щоб ландшафт підтримував історію постійної експозиції, яка розповідає про перетворення людини на номер, через перенесення відвідувача у атмосферу минулого та представлення різних етапів терору від 30-х років та до закінчення Другої світової війни (допит, обшук квартири, пересилка, виживання, колаборація тощо).

Учасники воркшопу розділили територію музею на 4 частини: площа перед входом, зона залізничної станції, простір рефлексії та простір виходу з музею.

Зона перед входом

Зона перед входом задумана авторами музею як стилізований міський простір вулиці 30-х років. З тогочасними афішами на стінах, транспортом тощо. Проте вона не реалізована до кінця. Ця ідея видалася учасникам воркшопу досить цікавою, та водночас вони запропонували три альтернативи. Усі погодилися, що простір відкритий для всіх 24 години на добу і видимий як з вулиці, так і з поїздів. Його ідея — між комфортним повсякденням і терором — один крок, як у часі, так і у просторі. Відомо, що львівське гетто у часи Другої світової війни було найбільшим у Східній Європі і стало для Львова місцем страждань і болю, а міст на вулиці Чорновола — «мостом смерті».

Ідея перша

Продовження рейок на площу перед воротами за допомогою світла, вмонтованого у мощення. Наявність великої кількості різних слідів, що зникають перед уявним поїздом.

Продовження рейок на площу перед воротами

Продовження рейок на площу перед воротами / territoryterror.org.ua

Ідея друга

Громадський простір з центральним елементом — великим об‘єктом, який можна ідентифікувати з поїзда, наприклад, голова скульптури тирана, що поступово поглинається в‘юнкими рослинами.

Громадський простір з центральним елементом

Громадський простір з центральним елементом / territoryterror.org.ua

Зона імпровізованої залізничної станції

Ця зона — механізм раптового залучення відвідувачів в атмосферу терору. Різке рухоме світло, аудіосупровід (гавкання великих собак), створення ілюзії перебування уже в далекому просторі інших кліматичних зон, куди вивозили людей (наприклад, берези), нічна акцентована підсвітка червоного кольору, що вводиться в дію під час проїзду поїзда. Бетонні стіни, які за проектом передбачалося заповнити історичною інформацією, на воркшопі вирішили залишити вільними, та з ідеєю нанесення гідрофобною фарбою зображень тіней людей, які будуть видимі лише при намоканні стін під час дощу або навмисного виливання води.

Зона рефлексії

Вихід з експозиції першого бараку — через вузький прохід з системами огородження, що нагадуватимуть концентраційні чи трудові табори. Після кількох метрів такого коридору відвідувач потрапляє до зони — зручного, наповненого рослинами громадського простору, що уособлює життя після терору. Важливо, що рослини, які ростимуть в цій зоні були певними символами пам’яті (терен, барвінок, мак).

Вихід з експозиції першого бараку

Вихід з експозиції першого бараку / territoryterror.org.ua

Зона виходу з музею

Площа парковки задньої частини музею — невиправдано велика. А музей не має зони очікування та зони кав‘ярні і сувенірної крамниці. Запропоновано додати ще одну будівлю для цих функцій.

Також серед ідей: перенесення зупинки громадського транспорту на площу перед музеєм, що привернуло би увагу до нього та допомогло розв’язати проблему відсутності комфортної зупинки біля торгового центру «Форум Львів». Також учасники обговорили перспективу розробки окуляр з доповненою реальністю на тлі ландшафту музею.

Запропоновано додати ще одну будівлю

Запропоновано додати ще одну будівлю / territoryterror.org.ua

Завершився воркшоп спільним обговоренням подальших планів та пошуку ресурсів для його реалізації.