У Львові створили спільноту, яка ловитиме ромів. Це законно?

Наприкінці січня у мережі з’явилася інформація про створення спільноти «Ловці», мета якої — перешкоджати ромам грабувати людей. «Секція» дізналася, як вони діятимуть і що про ініціативу думають правоохоронні органи та правозахисники.

Ловці ромів «на живця»

26 січня у ЗМІ і соціальних мережах з’явилася інформація про створення у Львові спільноти під назвою «Л.О.В.Ц.І.». Богдан Сопотух, один з її активістів, каже, що це — об’єднання «звичайних мешканців Львова, які небайдужі до свого міста і яким набридли злочини з боку ромів».

Кілька років тому роми ходили площею Ринок, просили гроші і все. Тоді до них ніяких претензій не було. Але останнім часом почалися спалахи злочинності з їхнього боку. Були і сексуальні домагання з боку чоловіків, грабежі, побої, погрози. Відповідно тільки тих людей, які порушують закон, ми і будемо ловити, — каже Богдан Сопотух.

Учасник спільноти пояснює, що у планах — «ловити ромів на живця». Активісти обиратимуть одну людину «непомітного вигляду», видаватимуть їй напіврозкритий наплічник і гаманець з фальшивими купюрами. Ця людина повинна буде ходити повз ромів, які були помічені на крадіжках. Якщо її намагатимуться пограбувати, «ловці» зніматимуть все це на камеру і фотографуватимуть.

У випадку грабунку, одразу буде підходити патруль ловців, оточувати ромів і викликати поліцію. Ніякого застосування сили не буде. Ми будемо викликати правоохоронців, щоби їх обов’язково реєстрували і забирали у відділок. Коли назбираємо достатньо матеріалів, за допомогою юристів створимо відповідні акти і передамо їх у вищі органи: міську раду, Верховну, щоби можна було ідентифікувати ромів чи змусити їх отримати документів. Адже наразі поліція їх не може арештувати через неможливість ідентифікувати особу, — додає Богдан Сопотух.

Крім того, каже активіст, будь-хто з учасників спільноти може проявити ініціативу. Побачивши, що десь збираються представники ромської етнічної меншини, учасник «Ловців» може повідомити про це у соцмережі і «прибуде патруль».

Люди будуть збиратися разом по 5–6 осіб і слідкувати здалеку. Спілкуватися будемо за допомогою месенджерів, — уточнює Богдан Сопотух.

Наразі кількість учасників спільноти «Л.О.В.Ц.І.» перевищила 800 осіб. Аби приєднатися, необхідно також пройти модерацію — пояснити, чому ви бажаєте стати учасником.

Поліція наразі стоїть осторонь

У Патрульній поліції Львова пояснили, що наразі не можуть дати оцінку спільноті, адже поки що не було жодного звернення ані від них, ані від когось іншого.

Ми не можемо коментувати дії даної організації. Наразі вона існує тільки у соцмережах. Аналізувати їхні дії зарано. Але якщо їхня мета — самосуд, то це кваліфікуватиметься як порушення закону. На знущання і насильство над людьми буде відповідне реагування, — зазначає прес-офіцерка Патрульної поліції Львова Катерина Рибій.

Підтримують таку позицію і Головному управлінні Національної поліції у Львівській області.

Правозахисники вважають ініціативу небезпечною і дискримінаційною

Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко каже, що вважає ініціативу «Л.О.В.Ц.І.» небезпечною та такою, що посилює напругу у громаді і  соціальну дистанцію між жителями.

Другий момент — це питання неправомірності дій або самосуду, що може мати місце у випадку, якщо люди починають переймати на себе функції влади. Взагалі це чіткий сигнал для можновладців про необхідність взяти ситуацію під контроль. Усі повідомлення, які сьогодні йдуть від ініціаторів такого об’єднання, є абсолютно дискримінаційними і протиправними, — наголошує Ольга Жмурко.

На думку фахівчині, дискусії, які сьогодні ведуть у соціальних медіа, можна кваліфікувати за статтею 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії».

Мова йде про розпалювання міжетнічної ворожнечі. Це ті речі, які, можливо, неусвідомлено проговорюються з міркувань безпеки або через відсутність відчуття своєї захищеності. Потрібна масова комунікація з громадою і тісна співпраця з правоохоронними органами. Мешканці міста повинні бачити, що люди, які порушують порядок, несуть за це відповідальність, — зазначає Ольга Жмурко.

Голова Коаліції ромських неурядових організацій України, юрист Володимир Кондур закликав звернутися до влади з вимогою провести негайні дії щодо попередження антиромских настроїв та подій у регіонах України, а також виробити практичні механізми ефективної реалізації прав нацменшин у активній співпраці з ромськими громадами та органами законодавчої та виконавчої влади.

Володимир Кондур на Відкритті виставки «Історія ромів Одещини»

Володимир Кондур на Відкритті виставки «Історія ромів Одещини» / Фото: Міжнародний фонд «Відродження»

За його словами, Коаліція готує листа до Омбудсмена Валерії Лутковської з проханням провести  зустріч правозахисників із представниками СБУ, МВС, ДМС України на тему протидії дискримінації ромів у Львові, Золотоноші, Одеській, Закарпатській, Харківській та інших областях.

Злочини нацменшини та антиромські акції

З’ясувати, чи дійсно роми почали скоювати більше злочинів останнім часом, неможливо. Речниця Нацполіції Львівщини Світлана Добровольска каже, що не може ані підтвердити, ані спростувати слова Богдана Сопотуха щодо «спалахів злочинності».

Ми не ведемо статистику злочинів за національною ознакою зловмисників і цим все сказано. У нас є просто статистика злочинності, — пояснює Світлана Добровольська.

Натомість можна говорити про кілька гучних нападів на ромські поселення.

Наприкінці серпня 2016 року мешканці села Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області розгромили будинки представників ромської меншини. Це сталося після того, як чоловік нібито ромської національності був звинувачений у вбивстві 9-річної дівчинки. Розлючені мешканці села погромили переважно хати людей, які оселилися тут 3 роки тому. У результаті один дім був підпалений, в інших — пошкоджені меблі, вибиті шибки.

Згодом громада села Лощинівка зажадала виселити з населеного пункту всіх представників ромської національності. Ромські родини були змушені виїхати.

На початку квітня 2017 у Києві в районі Березняки спалили рештки табору ромів, який мешканці залишили через погрози. Роми, які проживали біля озера Нижній Тельбін у Київському районі Березняки, кілька місяців регулярно отримували погрози. 31 березня о 5 ранку до табору прийшли чоловіки в балаклавах і погрожували мешканцям.

 

У ніч з 21 на 22 липня 2017 року на вул. Конюшинній у Львові згоріло поселення ромів, в якому мешкало близько 60 осіб. Одразу після інциденту усі мешканці табору відбули потягом на Закарпаття. Зазначені події відбулися після виступу 20 липня на сесії Львівської міської ради Любомира Босаневича, який закликав вживати більш жорстких методів боротьби з ромами у місті. Зокрема, депутат від фракції партії «УКРОП» запропонував проводити рейди на вулиці Конюшинній, де зупинились роми, та відвозити їх до Ужгорода.

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: