Порошенко підписав закон про трансплантацію. Як тепер розпоряджатимуться органами

hopital des enfants, Brussel, Belgium

Ілюстраційне фото / Piron Guillaume / unsplash.com

19 червня Президент України підписав Закон про трансплантацію органів. «Секція» пояснює, хто, як і які органи зможе віддати, яким чином все працювало раніше і як законодавство влаштоване в інших країнах.

Одразу зазначимо: новий Закон, як і трансплантація органів, вводиться в дію з 1 січня 2019 року.

Що підпадає під трансплантацію

Людина може стати донором органів або їх частин, тканин, анатомічних утворень, клітин і фетальних матеріалів (мертвий ембріон (плід) людини, плацента та її оболонки). Також можуть бути трансплантовані клітини тварини, але пересадка людині органів та інших анатомічних матеріалів тварини забороняється.

Хто може бути донором органів

Розділяють прижиттєве і посмертне донорства.

Живим донором може стати будь-яка повнолітня фізично здорова особа. Однак вона може віддати свій анатомічний матеріал лише у разі родинного донорства або перехресного (наприклад, у двох сім’ях є реципієнти, яким групи крові рідних не підходять, але підходять групи крові донорів з іншої родини). Це стосується тих органів, які не самовідтворюються. Якщо ж органи здатні до регенерації, жива людина може стати донором і для того, хто не є її родичем. При цьому, Закон забороняє вилучати анатомічні матеріали у живих осіб, які раніше вже надали орган або його частину для трансплантації.

Пересадку проводять лише після повного фізичного обстеження людини та висновку консиліуму лікарів.

Також кожна повнолітня і дієздатна людина має право стати донором органів після своєї смерті (смерть мозку або біологічна смерть). Якщо ж людина такого бажання за життя не виявила, це може зробити після її смерті другий з подружжя або хтось з близьких родичів. У випадку, якщо це дитина, згоду можуть надати батьки або особи, які опікуються нею.

Президент Петро Порошенко підписує Закон України

Президент Петро Порошенко підписує Закон України / president.gov.ua

Хто не може бути донором

Живими донорами не можуть стати:

  • ув’язнені;
  • іноземці та особи без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;
  • люди, які страждають на тяжкі психічні розлади;
  • особи, які мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;
  • вагітні.

Як стати донором органів

Для цього потрібно написати заяву про згоду на використання органів. Де це можна зробити і в якій формі, ще має деталізувати МОЗ.

Також людина має право у будь-який момент відкликати свою заяву. Крім того, після відкликання, згоду на використання органів можна написати знову.

У людини, яка офіційно відмовилася бути донором, після смерті ніхто не вилучатиме органи й не переконуватиме рідних дати дозвіл на таку операцію.

Чи має донор органів привілеї

Живий донор, який надав анатомічні матеріали, має право на:

  • безоплатне медичне обстеження, безпосередньо пов’язане з донорством анатомічних матеріалів;
  • безоплатну медичну допомогу у разі виникнення хвороб чи ускладнень здоров’я у зв’язку з донорством;
  • перевагу в отриманні анатомічних матеріалів у разі необхідності проведення йому трансплантації;
  • триденну одноразову оплачувану відпустку;
  • відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на його соціальну, трудову та професійну реабілітацію.

Якщо людина після надання свого органу отримала інвалідність, вона має право на передбачену Законом пенсію. Якщо ж особа померла, непрацездатні члени її родини отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника незалежно від тривалості його страхового стажу в порядку, встановленому законом.

Як шукатимуть донорів, які підходять реципієнту

Для пошуку пари донор-реципієнт створять Єдину державну інформаційну систему трансплантації. У ній будуть зазначені контактні дані особи, вид анатомічного матеріалу (органи (їх частини), тканини тощо), дата та час вилучення анатомічного матеріалу, його призначення (трансплантація та/або виготовлення біоімплантатів) та ін.

Пошук пари буде здійснюватися автоматично. Аби реєстр оновився, до нього мають внести нові дані про донора, реципієнта або анатомічні матеріали. Пару шукатимуть відповідно до:

  • сумісності;
  • статусу екстреності трансплантації;
  • наближеності закладу охорони здоров’я, в якому проводиться вилучення анатомічних матеріалів, до закладу, де може бути проведена трансплантація органів);
  • першочерговості проведення трансплантації неповнолітньому реципієнту та живому донору, який раніше надав анатомічні матеріали;
  • схожості за параметрами тіла.

Крім того, дитина, яка була в черзі і досягла повноліття, раніше отримає необхідний орган.

Приміром, якщо є один донор, але дві особи, що потребують пересадки, обоє сумісні із донором та перебувають в одній лікарні, водночас обидва потребують термінової пересадки, система вибере саме неповнолітнього реципієнта.

Чи може реципієнт відмовитися від пересадки органів

Пацієнт може відмовитися від пересадки органів, але до цього лікар має поінформувати його про наслідки, а сам реципієнт повинен написати офіційну відмову. Якщо це особа, яка не досягла 14-річного віку, за неї це вирішують батьки або уповноважені представники.

Згода лікарям не потрібна тільки коли є «пряма та невідворотна» загроза життю пацієнта.

Кейс для органів

Кейс для органів. Ілюстраційне фото / iStock

Коли з’явиться «база» органів

Закон про трансплантацію починає діяти 1 січня 2019 року. Однак немає гарантії, що до того часу будуть створені належні умови.

Керівниця Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінохорони здоров’я Ірина Литовченко в інтерв’ю «Громадському» розповіла, що наповнення реєстрів, закупівля обладнання для лікарень, де зможуть робити пересадки, навчання координаторів та достатньої кількості лікарів, займуть не один рік роботи.

Трансплантація органів в Україні сьогодні

Україна відстає на 20-25 років у розвитку​ органної трансплантації, зазначають у МОЗ.

На сьогодні у нас діють лише п’ять центрів трансплантації. У них виконують операції із трансплантації нирки, печінки та серця (остання операція з пересадки серця була у 2011 році).

В Україні переважає трансплантація від живого родинного донора, а трансплантація органів від донора-трупа в останні роки майже не практикується. Так, у 2016 році зробили лише дві операції із пересадки нирки від трупного донора.

З живими донорами величезна проблема в законодавчому плані. Адже наше законодавство суворо обмежує перелік тих людей, які можуть надати свої тканини чи органи для пересадки. Це чоловік або дружина, і перелік рідних по крові – від батьків до племінників. У цьому переліку немає двоюрідних чи троюрідних родичів, немає хрещених батьків, немає права брати органи у донора, який просто виявив своє бажання допомогти, — каже Любов Акуленко, виконавча директорка ГО «Український центр європейської політики».

Донорство органів за кордоном

У Великій Британії з 1 вересня 2006 року дозволена пересадка донорських органів, отриманих від людей, що не є родичами реципієнтів і не знайомі з ними. Закон передбачає випадки альтруїстичного донорства. Так, орган пересаджують потребуючому операції від незнайомої людини.

У США серед тих, хто старше 18 років, зареєстрованих донорів — 43%. Процедура реєстрації донорства по смерті може бути проведена при отриманні прав водія або через заповнення відповідної форми (онлайн чи поштою) до органу управління охороною здоров’я штату. У ній людина зазначає на донорство яких саме органів погоджується, а також для яких цілей (трансплантація чи дослідження). Проте навіть якщо донор дав свого часу згоду, після його смерті центри трансплантації не зможуть купити його органи у випадку незгоди родини, через ризик судового позову.

У Польщі також дозволена трансплантація органів, пише «Польське радіо» з посиланням на членкиню Ліги на підтримку транспортології Крістіна Антошкевич. Якщо ж людина не погоджується на пересадку, вона може заповнити відповідну заяву у Центральному реєстрі незгоди, носити з собою заяву, що згоди немає, а також відмовитися у лікарні у присутності двох свідків. Інакше за замовчуванням вважається, що згода є. Також право надати згоду чи незгоду має родина та друзі.

Більше знань

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: