Визнання документів «ЛДНР» і ширші права силовиків: що дає закон про реінтеграцію Донбасу

18 січня Верховна Рада України ухвалила закон про реінтеграцію Донбасу. «Секція» розібралася, які основні положення закладені у законі, як відреагувала міжнародна спільнота, Росія та «ЛДНР» і чому його не варто вважати законом саме про реінтеграцію.

Хто голосував «за»

18 січня Верховна Рада ухвалила у другому читанні так званий закон про реінтеграцію Донбасу. Його офіційна назва — Закон про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163). Автором законопроекту був президент України Петро Порошенко.

«За» це рішення проголосували 280 народних депутатів (при 226 необхідних голосах). Зокрема, свої голоси віддали 123 депутати від «Блоку Петра Порошенка», 76 від «Народного фронту», 17 від Радикальної партії Ляшка, 22 від «Самопомочі» і 15 від «Батьківщини». Фракція «Опозиційного блоку» не голосувала у повному складі.

«За» рішення проголосували 280 народних депутатів

«За» рішення проголосували 280 народних депутатів

У першому читанні цей законопроект прийняли ще 6 жовтня 2017 року, однак узгодження остаточної версії документу викликало бурхливі дискусії і тривало аж дотепер. Під час розгляду було внесено 673 правки.

Закон тепер має підписати президент, він набуде чинності наступного дня після опублікування в офіційній пресі.

10 основних положень закону

  1. Росія вперше офіційно називається агресором — вона ініціатор збройної агресії проти України та окупант частини території.
  2. Тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях визнаються частини території, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація Російської Федерації здійснюють загальний ефективний контроль. Межі територій визначає Президент України на підставі пропозицій Генерального штабу ЗСУ.
  3. Замість АТО Україна тепер вживає заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі збройної агресії.
  4. Самопроголошені республіки — «представники окупаційних адміністрацій РФ». Українські в’язні в «ЛДНР» та Росії — військовополонені.
  5. Раніше Україна не визнавала жодних документів, що видаються на окупованій території. Тепер визнаватиме свідоцтва про народження і смерть.
  6. Відповідальність за шкоду, завдану Україні, органам державної влади та місцевого самоврядування, фізичним та юридичним особам, покладається на Росію.
  7. Особи, які беруть участь у збройній агресії РФ або залучені в окупаційній адміністрації, несуть кримінальну відповідальність.
  8. Російська Федерація як держава-окупант зобов’язана забезпечити захист прав  та умови для життєдіяльності цивільного населення. За громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях.
  9. Під час відсічі агресії Росії у зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій, військовослужбовці та правоохоронці, залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, мають право: здійснювати огляд громадян, їхніх речей та транспортних засобів; входити в приміщення і земельні ділянки, що належать громадянам, установам і організаціям, для виконання заходів із забезпечення національної безпеки і оборони.
  10. Факт відсутності збройних формувань Росії у Донецькій та Луганській областях встановлюють Міністр оборони та Міністр внутрішніх справ України. Вони готують подання Президентові України, який на цій підставі приймає рішення.

Критика закону

У назві закону відсутній Крим. Хоча він і Севастополь є у переліку окупованих територій, жодних механізмів повернення півострова законотворці не пропонують.

Також у законі немає точної дати окупації, лише дата початку окупації півострова. Норму можна витлумачити так, що окупованим є лише Крим.

Законопроект про реінтеграцію Донбасу має низку положень, які є вельми суперечливими. Зокрема, підвищуються повноваження президента та надаються «необмежені можливості» Службі безпеки України. Таку думку висловив народний депутат Мустафа Найєм.

Строго кажучи, нічого спільного з деокупацію або, тим більше, реінтеграцією він (закон, — авт.ред.) не має. Документ швидше констатує поточний стан речей — окупацію українських територій Російською Федерацією — а також визначає загальні рамки та субординацію органів влади на прилеглій до лінії зіткнення території та деякі норми гуманітарного права, — зазначив Найєм.

За його словами, констатація фактів в законі прописана дуже нечітко. У перехідних положеннях відразу кілька пунктів закону прямо порушують норми Конституції в частині повноважень президента, який наділяється правом одноосібно, без узгодження з ВР, застосовувати ЗСУ та визначати повноваження Командувача об’єднаних сил, що керує усіма силами та засобами всіх військових формувань в Донецькій і Луганській областях.

Аналітик громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев зазначає, що у законі залишились норми, які протирічать Конституції України і можуть спровокувати безконтрольне обмеження прав і свобод людини на невизначеній території.

Фактично депутати запропонували застосовувати до цивільних громадян обмеження правового режиму воєнного стану, не оголошуючи цей самий військовий стан. Натомість гарантії відновлення чи захисту прав громадян, передбачені правовим режимом воєнного стану, у цьому законопроекті відсутні, — відзначає Олександр Клюжев.

Аналітик також підкреслив, що законопроект чітко не визначає територію, де ці обмеження прав громадян можуть бути застосовані.

Враховуючи політичну нестабільність та боротьбу між державними інститутами, корупційність управлінських процесів, важко спрогнозувати, де і коли ці обмеження, недеталізовані процедури можуть бути застосовані. Багато важливих нюансів та процедур будуть врегульовані підзаконними актами, що створює просто необмежений простір для зловживань, — прокоментував експерт.

Реакція міжнародної спільноти

У Євросоюзі вважають, що закон про реінтеграцію Донбасу спрямований на урегулювання внутрішнього цивільного і військового порядку в Україні та наголошують на незмінності підтримки мінського і нормандського процесів, пише Zik.

Цей закон стосується внутрішньої організації українських цивільних і військових структур у контексті конфлікту на сході України з огляду на майбутню реінтеграцію територій, які нині є непідконтрольними українському керівництву, — заявили в ЄС.

Наголошується, що «Євросоюз підтримує повну імплементацію Мінських домовленостей на засадах мирного і сталого урегулювання конфлікту на сході Україні».

Ми очікуємо, що дипломатичні зусилля у вирішенні конфлікту, зокрема у форматі «Нормандської четвірки» та Тристоронньої контактної групи, продовжуватимуться на засадах виконання усіх відповідних зобов’язань, — зазначила речниця ЄС.

Реакція Росії

У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ухвалений Верховною Радою закон про реінтеграцію Донбасу може призвести до ескалації конфлікту, а його пункти суперечать Мінським домовленостям.

З моменту схвалення в першому читанні (6 жовтня 2017 р.) цей документ, хоча і зазнав певних коректив, але зберіг головну націленість — законодавчо підтвердити лінію Києва на вирішення «проблеми Донбасу» силовим шляхом, — вважають російські дипломати.

У відомстві підкреслюють, що ухвалений закон суперечить Мінським домовленостям.

Ні про яку «реінтеграції» мова не йде. Навпаки, все робиться для того, щоб ще більше розколоти Україну і відштовхнути від себе громадян, які проживають на Донбасі», — стверджують в МЗС РФ.

Там зазначили, що ухвалений закон «загрожує небезпечною ескалацією в Україні з непередбачуваними наслідками для загального миру і безпеки».

Реакція «ЛДНР»

Представники так званих ЛДНР негативно відреагували на ухвалення Верховною Радою закону по деокупаціі Донбасу. Вони відзначили загрозу для Мінських угод і побоюються наступальних дій української армії.

Порошенко заявив, що він (закон, — авт.ред.) дозволить швидше нас повернути в Україну. У його розумінні цей закон дозволить розв’язати руки української вояччини, ввести воєнний стан. На превеликий жаль, це повністю порушує мінські домовленості. Україна показує, що не хоче мирного вирішення конфлікту, тобто вона збирається воювати і для цього робить політичну платформу, — наводить слова «очільника» «ДНР» Олександр Захарченко Комсомольська правда.

Представник «ЛНР» у Мінську Владислав Дейнего заявив у коментарі Russia Today, що закон «в корені ламає логіку мінського процесу», «намагається перекреслити цей процес».

Цей закон ставить під сумнів все, що відбувалося до його прийняття. Цей закон говорить про неправомірність майже чотирьох років війни в Донбасі, незаконність дій України в цьому контексті. Тобто це спроба підвести під якусь нормативну базу те, що зараз відбувається в Донбасі, — сказав Владислав Дейнего.

Читайте також: Що таке летальна зброя і яке озброєння отримає Україна від США

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: