Блокчейн, Біткоїн, смарт-контракти. Що це і як працює

Домашня ферма для майнінгу

Домашня ферма для майнінгу / gizmodo.com

Іван Соломічев — блокчейн девелопер. У Львові під час лекції на платформі «15х4» він розповідав простими словами про те, що таке блокчейн, Біткоїн, Етеріум та багато іншого. «Секція» занотувала найцікавіше.

Що таке блокчейн

Блокчейн — публічно розподілена незмінна база даних, копії якої мають різні комп’ютери. Кожен учасник цієї мережі є одночасно її сервером — він може роздавати дані іншим учасникам.

Блокчейн є публічною мережею, тому що будь-який її учасник має доступ до розподіленої бази даних. Чому вона розподілена? Тому що та сама база даних міститься у кожного учасника мережі. Вона є незмінною — все, що було записано у блокчейн, не може бути змінено у майбутньому.

Аби бути безпечним, блокчейн використовує хешування. Воно потрібне для того, аби перетворювати вхідні дані будь-якого розміру у дані фіксованого розміру. Функція хешування використовується для перевірки даних. Блокчейн можна уявляти як послідовність блоків. Кожен блок містить системну інформацію, список транзакцій та хеш, з якого формується стрічка з різних букв і цифр. Кожен наступний блок має в собі хеш попереднього блоку.

Блокчейн використовує криптографію (шифрування) приватного і публічного ключа. Публічний ключ є вашою адресою в мережі блокчейн. Приватний ключ використовується для того, щоби підписувати ваші транзакції (наприклад, пересилку Біткоїнів). Публічний ключ і приватний з’єднані між собою.

Технологія блокчейн є безпечною — ніхто не може відправити вашу криптовалюту, окрім вас, тому що приватний ключ маєте тільки ви. Для кожної транзакції користувач створює підпис з публічного, приватного ключа і меседжа — того, що ми хочемо переслати.

Аби блокчейн зрозумів, що хтось виконав певну транзакцію, потрібно, аби хтось підтвердив це обчислювальними потужностями. Цей процес називається майнінгом, а комп’ютери, які виконують цю операцію, або людей, які ними володіють, називають майнерами.

Недоліки блокчейна

Основний недолік сьогодні — це проблема 51%. Кожен учасник у мережі — це нода і вона валідує (перевіряє) кожну транзакцію. Для того, щоби зберігати безпеку, мережа повинна підтвердити, що транзакція, яка провалідована, є правильною, що всі транзакції, які є в цьому блоці, є валідними — підписаними правильними приватними ключами. Але може статися таке, що якщо якийсь із учасників мережі матиме більше половини — 51% всієї потужності мережі. Так він зможе її контролювати. Тобто він вирішуватиме, які блоки є валідними, а які ні. У блокчейні завжди правильною вважається послідовність із тих блоків, яка є найдовшою. Якщо у когось є більше половини мережі, теоретично він може швидше створювати свої блоки і вони будуть вважатися правильними. Так він може сам собі пересилати криптовалюти з інших адрес і казати, що це правильно.

Що таке Біткоїн

Блокчейн — це технологія, на якій можна розробляти платформи. Найпопулярнішою платформою сьогодні є Біткоїн. Його основна ціль — швидка і безпечна передача грошей. Біткоїн був розроблений, щоби безпечно, швидко і дешево передавати кошти. Наприклад, зараз, коли ви виконуєте банківський переказ, ваші гроші пересилають протягом кількох днів і вони постійно подорожують різними банками світу. Ви ніколи не знаєте, де саме ваші гроші у конкретний момент. І кожен з цих банків бере комісію за те, що вони обслуговують ваш переказ. Біткоїну не потрібні посередники. Йому потрібні тільки дві адреси: відправника і отримувача.

Аби змайнити (видобути) один Біткоїн, потрібно витратити дуже багато енергії. Нині вся мережа витрачає стільки енергії, скільки вистачило би на велике місто типу Нью-Йорка. З кожним днем учасників стає більше, тому що все більше людей хочуть змайнити Біткоїн. І тому алгоритм, який використовується у блокчейні, вважається дуже витратним, адже багато енергії витрачається в нікуди.

Етеріум й Етеріум Класік

Етеріум (Ethereum) — ще одна мережа блокчейн. Але, на відміну від біткоїну, на ній можна писати програми. Якщо ціль Біткоїна — швидка передача грошей, Етеріум розроблений, щоби на його основі працювали так звані смарт-контракти (про них написано нижче, — авт.ред.).

Окрім Етеріуму, є також Етеріум Класік (Ethereum Classic). У 2016 році розподілена автономна організація The DAO, зібрала близько $ 150 млн на краудфандінгу. Внаслідок уразливості програмного коду, зловмиснику вдалось у червні того ж року викрасти близько $ 50 млн у криптовалюті. Тоді спільнота, що користувалася Етеріумом, розділилася на два табори. Перші — оновили ноду і стали додавати блоки до іншої мережі. Другі — не погодилися на зміни і відкололися. Так з’явився Етеріум Класік.

Смарт-контракти

Смарт-контракти пише девелопер і вони контролюють кодом, з якого написані. Іншими словами, це програма, яка інтегрована у мережу блокчейн. Основна ціль смарт-контрактів — уникнути будь-якого впливу на код або контракт, який описаний.

Смарт-контракти можна використовувати, наприклад, у медицині, де всі нотатки будуть записані у блоки і ніхто не зможе пізніше нічого змінити там. Це допомогло би уникнути фальсифікації у медичній документації порушників правил дорожнього руху або й серйозніших злочинців.

Криптовалюта ETH

ETH (Ефір) — внутрішня валюта платформи Ethereum. Її основна ціль — підтримка роботи смарт-контрактів, тому що за їх роботу повинна платитися комісія. Але багато людей використовує ефір для інвестування і потенційного примноження грошей.

Токени та ICO

Уявіть, що у вас є ідея — випустити якийсь девайс. Але коштів немає. Тож ви вирішуєте їх зібрати. Для цього ви розробляєте свій токен — криптовалюту на якійсь мережі, яка вже є у блокчейні. Наприклад, на Етеріумі можна розробити свій токен, який ви потім публічно продаватимите.

Тож токен — це криптовалюта, ICO — процес її продажу. Люди можуть купувати ваш токен за іншу крипту. Таким чином ви збираєте кошти і можете реалізувати свій проект.

Майбутнє блокчейну і його використання державами

Блокчейн — це технологія веб 3.0. Веб 1.0 — це статичні сторінки, які можна було просто відкрити і почитати. Зараз у нас веб 2.0, коли ми можемо спілкуватися між собою, відкрити веб-сторінку, ввести запит і отримати якусь відповідь. Веб 3.0. буде працювати на ряду з блокчейном і штучним інтелектом, коли для того, щоби отримати якісь дані з мережі, вам не треба буде нічого посилати. Штучний інтелект вже знатиме, що треба видати, а блокчейн буде використовуватися як безпечне сховище для вишах даних.

Україна у 2016 була першою державою, яка вирішила зробити аукціон продажу землі на блокчейні. Естонія зараз планує перевести всі зв’язки з державою на технологію блокчейн, щоби люди не ходили до працівників для оплати довідки, комунальних тощо. Швеція, Японія, Норвегія все більше цікавляться цією технологією.

Між Штатами і Китаєм роки три тому була укладена перша блокчейн угода. Як тільки танкер із бавовною зайшов у порт Китаю, автоматично відіслався запит у смарт-контракт і кошти переслали з китайської компанії у компанію США.  Цей випадок не дуже правильний, тому що бавовну могли вкрасти або переслати менше коштів. Але ціль проекту — показати, що блокчейн як технологія, має право на життя і завдяки їй можна проводити серйозні операції.

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: