Коли запрацює Антикорупційний суд України і навіщо він потрібен

«Секція» пояснює, що таке Антикорупційний суд України та чому ми маємо його створювати. Що заважає реформі, як суд функціонуватиме у нас і чи існують аналоги в інших країнах.

Антикорупційний суд України — це вищий спеціалізований суд, який потрібно створити відповідно до судової реформи 2016 року. Згідно з нею вперше на конституційному рівні запроваджується конкурс на будь-яку посаду в суді, суддів більше не призначають на випробувальний 5 річний строк, а одразу безстроково після відкритого конкурсу. Ліквідуються господарський, цивільний, адміністративний суди, які заміняє Верховний суд тощо.

Завдання Антикорупційного суду — захищати особу, суспільство і державу від корупційних злочинів. За словами міністра юстиції України Павла Петренка, Вищий антикорупційний суд розглядатиме справи, що в компетенції Національного антикорупційного бюро.


Антикорупційний суд — вимога

Створення антикорупційного суду — одна з основних вимог західних кредиторів. Антикорупційні індикатори є ключовими зобов’язаннями уряду України за програмою співпраці з МВФ і є критичними умовами зростання економіки. Про це йдеться у заяві Міжнародного валютного фонду від 6 грудня 2017 року.

Ми наполегливо закликаємо владу показати швидкий прогрес щодо законодавства, яка має запустити роботу незалежного Антикорупційного суду, у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи. Створення суду є суттєвою умовою для винесення таких рішень у корупційних справах високого рівня, які заслуговували б на довіру, — заявила директорка-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Крім того, створення в Україні спеціалізованих антикорупційних судів було однією з рекомендацій Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) у контексті аналізу антикорупційних реформ в країні. За створення суду виступає і міжнародна антикорупційна організація Transparency International.

Наявність професійної і незалежної судової системи є однією з основних запорук існування правової держави. При чому, така система покликана виконувати одразу два завдання: з однієї сторони гарантувати належне застосування законів та слугувати запобіжником від свавілля органів влади, а з іншої — забезпечувати невідворотність покарання для правопорушників, — переконаний аналітик ТІ Україна Андрій Слюсар.


Світова практика

Антикорупційні суди створювали не тільки в Україні. Сьогодні такі спеціалізовані установи існують у 20 країнах: Філіппінах, Словаччині, Болгарії, Хорватії, Мексиці, Ботсвані, Афганістані, Бангладеш, Бурунді, Камеруні, Індонезії, Кенії, Малайзії, Непалі, Пакистані, Палестині, Сенегалі, Уганді, Танзанії і Таїланді. При цьому вони мають різні моделі здійснення правосуддя. До прикладу, в Ботсвані, антикорупційний суд існує тільки на апеляційному рівні, у Болгарії ж діє багаторівнева система антикорупційних судів.

У випадку значної корумпованості та залежності системи судів загальної юрисдикції, утворення спеціалізованого судового органу дозволяє застосувати більш ефективні процедури відбору та сформувати штат чесних та незалежних суддів, — каже Андрій Слюсар. — Зокрема, у Словаччині спеціалізований суд утворювався через побоювання, що злочинні організації зможуть шантажувати чи підкуповувати суддів загальних судів; у Індонезії — через значний рівень впливу політичних та бізнес еліт на суди загальної юрисдикції, а також високий загальний рівень корумпованості судової системи.


Вітчизняна судова система неефективно бориться з корупцією

У всесвітньому рейтингу СРІ (Індекс сприйняття корупції) Україна у 2016 році посіла 131 місце зі 176 країн. Наша держава розділила цю сходинку з Казахстаном, Росією, Непалом та Іраном.

У свою чергу, «Наші гроші» у 2016 зробили аналіз вироків по корупційних злочинах за цілий рік. Він показав, що в Україні продовжує діяти табу на притягнення топових чиновників до відповідальності за корупцію. Експерти прочитали у судовому реєстрі 819 вироків по корупційним статтям, по яких пройшло 952 особи у період з 1 липня 2015 року по 30 червня 2016 року.

Найбільшу частку (53,6%) становили вироки стосовно державних службовців категорії D, 17,5 % і 16,1 % — категорій С і В відповідно, ще 12,5 % —  це вироки стосовно приватних осіб. Лише три вироки, які на момент аналізу не набули законної сили, стосувались державних службовців категорії А (посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України та його заступників, державних секретарів міністерств; керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами КМУ, та їх заступників тощо).

А згідно з даними «Барометр Світової Корупції», проблема корупції досі лишається у трійці найактуальніших для нашої держави — це засвідчили 56% респондентів. На питання, чи знизився рівень корупції за останні чотири роки, 72% українців відповіли заперечно.

Всесвітньо відоме дослідження Transparency International «Барометр Світової Корупції» (Global Corruption Barometer) традиційно присвячується вимірюванню впливу корупції на життя громадян у різних країнах світу. / https://ti-ukraine.org

Таке критичне ставлення українців до антикорупційної реформи, яке виявило цьогорічне дослідження, на думку виконавчого директора Transparency International Україна Ярослава Юрчишина, зумовлене зростанням уваги суспільства до корупції і також свідчить про необхідність посилити реформу.


Перший законопроект

Вперше проект Закону про антикорупційні суди № 6011 зареєстрували 1 лютого 2017 року. Його ініціаторами стала група депутатів: Сергій Лещенко, Мустафа Найєм від БПП, Оксана Сироїд від «Самопомочі», Іван Крулько від «Батьківщини» тощо.

Депутати пропонували створити Вищий антикорупційний суд та Антикорупційну палату для перегляду вироків та ухвал суду.

Згідно з текстом, антикорупційного суддю мала допускати до конкурсу Вища кваліфікаційна комісія суддів України, а кандидат мав скласти іспит та пройти співбесіду. Також мало враховуватися його досьє. На результати відбору могла вплинути Громадська рада доброчесності. Проект вказував, що вона має право надати Конкурсній комісії висновок про невідповідність кандидата на посаду судді антикорупційного суду критеріям професійної етики та (або) доброчесності. Зрештою, Президент України мав видати відповідний указ про призначення тієї чи іншої особи на посаду судді, відповідно до поданої кандидатури Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Передбачалося, що суддя матиме цілодобову охорону, службове авто та житло, якщо таке необхідне.

Заробітна плата судді Вищого антикорупційного суду мала становити 75 мінімальних окладів (127,5 тис грн). Судді Антикорупційної палати — 94 мінімальних окладів(159,8 тис грн).

Утім 17 жовтня спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що Венеційська комісія закликала відкликати законопроекти, які передбачають створення Антикорупційного суду. Комісії їх відправили для експертної оцінки.

«Ми вже отримали результат цієї експертної оцінки і вона передбачає відкликання депутатами зазначених законопроектів. Також вона передбачає, що президент має внести на розгляд свій варіант проекту закону», — сказав Андрій Парубій.


Президентський законопроект

19 жовтня одна з ініціаторів законопроекту, депутатка від БПП Світлана Заліщук повідомила, що законопроект № 6011 відкликаний. За її словами, зробили це, аби «розчистити дорогу» президентському законопроекту.

Натомість спікер заявив, що новий законопроект можна буде внести в парламент лише тоді, коли Верховна Рада ухвалить рішення про зняття законопроектів про антикорупційні суди з порядку денного сесії. Зробити це парламентарі змогли з третьої спроби — 21 грудня.

26 грудня 2017 на сайті Верховної Ради з’явився текст президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд — № 7440.

Згідно з ним, обирають суддю антикорупційного суду на конкурсній основі. Ним може стати особа старша 35 років, громадянин України зі стажем роботи судді від 5 років. Кандидат повинен мати науковий ступінь у сфері права чи пропрацювати у науковій галузі 7 років або мати семирічний адвокатський досвід.

Забороняється обіймати посаду судді тим, хто десять років працював у прокуратурі, Нацполіції, СБУ, НАБУ, НАЗК або обіймали політичні посади чи мали представницький мандат. Також це заборонено особам, які вчинили кримінальні правопорушення тощо.

Пропонується створити Громадську раду міжнародних експертів, з осіб яких запропонують організації з якими Україна співпрацює у сфері протидії корупції. Однак її висновки носять рекомендаційний характер, оскільки орган не матиме права вето. Вища кваліфікаційна комісія суддів України може затвердити кандидата, якщо це рішення підтримають не менше ніж 11 її членів.

Натомість Громадська рада доброчесності на час діяльності Громадської ради міжнародних експертів не залучається до встановлення відповідності кандидатів на посади суддів.

Суд, за задумом, має розглядати справи, у яких збиток або предмет злочину становить понад 500 прожиткових мінімумів (850 000 грн).

Критика від активістів

Критика президентського законопроекту не змусила довго на себе чекати. Громадські експерти оцінюють законопроект як такий, що не відповідає висновку Венеційської комісії та не дозволяє забезпечити незалежність антикорупційного судочинства.

Законопроект… суперечить основній рекомендації Венеційської комісії — не передбачає ключової ролі міжнародних донорів у доборі антикорупційних суддів. Так, законопроект надає експертам, номінованим міжнародними донорами, замість ключової, виключно дорадчу роль у доборі антикорупційних суддів. … Висновки експертів Громадської ради доброчесності мали не допустити проходу недоброчесних суддів до нового суду, — йдеться у заяві, опублікованій на сайті Реанімаційного пакету реформ.

Також експерти наголошують, що законопроект суперечить рекомендаціям в частині визначення юрисдикції суду. Та чітко рекомендувала передбачити, що антикорупційний суд розглядатиме підслідні Національному антикорупційному бюро України злочини щодо топ-корупції.

Натомість, Президент пропонує доручити Антикорупційному суду розгляд тисячі справ, не пов’язаних із топ-корупцією. Повноваження суду … включатимуть розгляд корупційних злочинів в сфері обігу наркотиків та зброї, проте не включатимуть брехню в деклараціях та відмивання коштів. Такий антикорупційний суд буде перевантажений не пов’язаними із корупцією злочинами і не матиме можливості сконцентруватися на топ-корупції, — переконані фахівці.

Також вони нарікають на те, що кваліфікаційні умови для кандидатів завищені і на цю посаду майже неможливо знайти претендентів.

Під заявою підписалися група «Антикорупційна реформа» РПР, Центр протидії корупції, ACREC, Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Центр демократії та верховенства права — CEDEM, ГО StateWatch, Тransparency Іnternational Україна, Антикорупційний штаб, Центр політико-правових реформ, Фундація DEJURE, Автомайдан та ГО «Всеукраїнська ліга правників проти корупції».

Відповідь на критику

У свою чергу, Георгій Вашадзе, радник глави Адміністрації президента з питань реформ, в ефірі «Радіо Свобода» запропонував активістам «конструктивно сісти і поговорити».

Ми були готові (до критики, — авт.ред.). На жаль, дуже часто громадські організації змішують це з політичними заявами. … Через три аспекти відкликати законопроект? Давайте допрацюємо, якщо треба щось виправити. … З одного боку, хочемо створити незалежний суд, з іншого — не повинні суперечити Конституції. Оскарження цього всього в КСУ призведе до безкінечного створення антикорупційного суду. Нам потрібен ефективний, незалежний суд і потрібно його швидко створити. Давайте конструктивно сядемо і поговорим», — зазначив радник глави АП.

Голосування

Голосувати за президентський законопроект про Антикорупційний суд Верховна рада буде на сесії, що розпочнеться 5 лютого.

Під час розгляду президентського законопроекту про Антикорупційний суд будуть враховані рекомендації Венеційської комісії та Міжнародного валютного фонду, повідомила представниця президента у Верховній Раді Ірина Луценко.

Розгляд і ухвалення законопроекту має стати пріоритетом перших засідань Верховної Ради в 2018 році, оскільки відкладати далі нікуди. Таку думку висловила віце-прем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, уряд робить усе, щоб, як тільки закон про Антикорупційний суд буде проголосовано, він міг почати функціонувати.

Але зараз м’яч усе-таки на стороні поля законодавців, які мають обговорити внесений законопроект і прийняти рішення, — акцентувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Зазначимо, що у ЄС очікували на прийняття закону про Антикорупційний суд ще влітку.

Згідно зі взятими Україною зобов’язаннями перед МВФ, закон про створення Антикорупційного суду повинен бути прийнятий до середини червня 2017 року, —  заявили у представництві ЄС.

У свою чергу представниця Єврокомісії, заступниця гендиректора директорату NEAR (сусідство і розширення ЄС) Катаріна Матернова в інтерв’ю «Європейській правді» зазначила, що Антикорупційний суд в Україні зможе почати роботу на повну силу лише за декілька років після створення. За її словами потрібно більше часу для того, щоб суд не тільки був створений, але й почав повноцінно діяти.

Критика від МВФ

15 січня стало відомо, що Міжнародний валютний фонд не задоволений президентським законопроектом, пише УП. У листі голова місії МВФ до України Рона ван Родена зазначено, що він категорично виключає можливість того, що МВФ погодиться із ухваленням президентського законопроекту про Антикорупційний суд.

Подання президентом законопроекту про Антикорупційний суд мало стати кроком у правильному напрямку (у питанні боротьби з корупцією). Однак щодо того проекту, який був поданий 22 грудня, у нас є серйозні застереження, низка його положень не сумісні із зобов’язаннями України за програмою співпраці з МВФ, а також суперечать рекомендація Венеціанської комісії, — йдеться у листі.

Зауваження фонду розбиті на три групи: щодо процедури відбору суддів, щодо положень закону, спрямованих на гальмування створення Антикорупційного суду, а також щодо його юрисдикції.

Найбільший блок претензій пов’язаний із питанням відбору суддів.

Роль громадської ради міжнародних експертів має бути вирішальною, а не просто дорадчою (як у президентському проекті)… Негативне рішення ради щодо кандидата має бути зобов’язуючим для Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Створення та запуск Антикорупційного суду — ключове завдання… Однак у поточному вигляді закону ми не будемо готові його підтримати, — йдеться у листі МВФ.

Представники фонду зазначають, що готові допомогти адміністрації президента переглянути закон,  щоби привести його у відповідність із зобов’язаннями української влади та рекомендаціями Венеціанської комісії.

Leave a Reply

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: